61. семінар карпаторусиністікы

(Польска міноріта в Чеській републіцї і єй народностны права)

25. марца 2025 одбыв ся на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ 61. семінар карпаторусиністікы на тему Сітуація польской меншыны на Тєшіньску в ЧР (едукачны і сполоченьскы інштітуції, языкова політіка, леґіслатіва, теорія і практіка языковой двойязычности).

Орґанізаторка семінарів, ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., унів. доц. ся старать забезпечовати на семінар вызначны особности наукы, котры ся занимають у своїх баданях карпаторусиністіков, або їх научне баданя є іншпіратівне про Русинів і їх поставлїня в рамках державов узнаной міноріты.

Такым быв ай 61. семінар, на котрім выступила вызначна соціолінґвістка з Чеськой републікы доц. ПгДр. Ірена Боґочова, к. н. з Катерды славістікы Філозофічной факулты Остравской універзіты з Остравы. Польска меншына заселять теріторію польско-чеського пограніча. В сучасности єдна часть етноґрафічной теріторії з єй жытельством є сучастёв Польщі (тота теріторія была припоєна к Польску в роцї 1938), а друга часть зістала, так як перед войнов, сучастёв теріторії бывшой Чехословацькой републікы, днесь Чеськой републікы, де має статус народностной меншыны. З погляду леґіслатівы в Чеській републіцї фунґує на цїлоштатній уровни Рада влады про народностны меншыны, а на уровни сел Выбор про народностны меншыны (в селах з мінімалным чіслом міноріты 10%.

Подля характерістікы єднотливых аспектів културно-народностного жывота на даній теріторії, кедь собі поставиме за крітерій протиклад перемінность (одклон од містной културы) верзус стабілность (ідентіфікація з містнов културов), причім містнов култруров будеме розуміти шпеціфічну културу про цїлу етноґрафічну теріторію, то можеме к містному жытельству (называючому ся – Заолчане, подля назвы рїкы, котра протїкать данов теріторіёв) прирядити такы характерістікы: гордость на містне походжіня, комунікачны і языковы компетенції (забезпечує їх двойязычность передовшыткым в ОШ і єдній ґімназії), културны компетенції, співналежность з властным реґіоном. Языкову сітуацію містного жытельства, їх языковы компетенції односно обидвох языків (польского і чеського) характерізовала доцентка Боґочова як „польскый язык списовно задумованый“ (што значіть, же Поляк в Польщі такой подля бісїды спознать, же то є „чуджій“) і „чеськый язык реґіонално зафарбленый“ (полонізмами і діалектізмами), а попритім, найвеце хоснуючій в неформалній комунікації містный діалект (містны діалекты).

Самособов, выучованя материньского языка польского (попри штатнім чеськім языку), як ай іншы народностны права в Чеській републіцї ґарантує леґіслатіва. На уведженій теріторії суть 24 основны школы, в якых ся учіть 2 086 школярїв, а 318 штудентів ся учіть в Польскій ґімназії. Є там таксамо пару матерьскых школ, котры фунґують з низшым чіслом дїтей в класї, што вытварять приємну родинну атмосферу.

То, же на тій теріторії жыє ай польска народностна меншына, на першый погляд вказують двойязычны написы у верейнім просторї. Суть то двойязычны назвы міст і сел (в котрых жыє мінімално 10 процент меншынового жытельства), назвы уліць, таблы на народностных школах, назвы на штаціонах, таксамо голошіня на штаціонах ся реалізує ай в польскім языку і т. д. А як ся позерать маёріта на польску народностну меншыну в Чехах? Векшынов толерантно, но суть моменты, коли мож чути (як реакцію праві на двойязычны таблы) і коментарї (освоєны стереотіпы попереднїх ґенерацій) тіпу: „...ať jdou bydlet do Polska, odkud přišli“ (хоць они ниодкы не пришли, все жыли на тій теріторії) або: „v Polsku také nejsou české nápisy... ....а kolik nás to stojí?!“ Такым доцентка Боґочова одповідать: „Dvojjazyčnost je etický vzkaz většiny směrem k menšině“.

Окрем того, на Тєшіньску (з бівшыма містами – Карвіна, Чеськый Тєшін і Тржінець) дїє ай ряд културно-сполоченьскых орґанізацій, выдають пресу в польскім языку

Głos Ludu і Zwrot, два часописы про дїти Ogniwo і Jutrzenka.

Треба припомянути, же такы самы права має ай русиньска народностна меншына в СР. На шкоду нас, Русинів є, же тоты права барз слабо вывжываєме при едукації свого потомства, котре, хоць ай будуть на верейнім пространстві умістнены двойязычны написы, тот русиньскый не буде знати ани прочітати.  Може холем даякы іншы ґрафічны сімболы русинства в них пробудять емоцію чутя приналежности к своїм....

Позад лекції, як традічно, наслїдовала діскусія, а позад нёй презентація найновшых публікацій, выданых по русиньскы в роцї 2024, передовшыткым публікацій красной літературы, котры представив і курто о них побісїдовав літературознатель, шпеціаліста на сучасну русиньску літературу  Мґр. Михал Павліч, ПгД., з Інштітуту русиньского языка і културы.

Семінары карпаторусиністікы ся надале будуть реалізовати ай в онлайн просторї, также тоты, котры не будуть годны прийти на семінар з розлічных прічін, будуть мочі ся в данім часї припоїти, а таксамо выступити в діскусії. Орґанізаторы авізують далшый семінар на конець мая. Представить ся на нїм професорка ПгДр. Юлія Дудашова-Крішшакова, Др.н., з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котра ся в тім роцї дожыла вызначного жывотного юбілея. Професорка Дудашова приближить свою професіоналну карьєру од самых зачатків і моменты в нїй, котры єй насмеровали к баданю на полю карпаторусиністікы.

-кк-

Фото: З. Цітрякова