Language Selection mobile
Top Menu

23. seminár SCR - doc. PhDr. Michal Šmigeľ, PhD.

Семінар на тему: ОПТАЦІЯ

2. октобра 2013 в засїдалнї Consilium maius Ректорату Пряшівской універзіты в Пряшові ся одбыв уж 23. Научный семінар карпаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Гостём семінара і головным реферуючім быв історік ПгДр. Михал Шміґель, ПгД., доцент словеньской історії на Катедрї історії Факулты гуманітных наук Універзіты Матєя Бела в Баньскій Бістріцї.

Доцент Шміґель є заєдно научно-выскумным працовником Інштітуту соціалных і културных штудій Універзіты Матєя Бела, а тыж є продеканом про научно-бадательску роботу высшеуведженой факулты. На  ФГН УМБ чітать лекції з історії нововіку. В научнім баданю ся орьєнтує на народну, реґіоналну і надреґіоналну історію 20. стороча, міґрачны процесы в середнїй Европі і на Словакії, народностны вопросы, проблематіку бандеровцїв на Словакії і проявы антісематізма в повойновых роках 1945 – 1948. На 23. семінарї карпаторусиністікы выступив з лекціов на тему Кідь єсь „руськый“ твоє місце є в Руську. Тота тема участникам приближыла судьбу оптантів і проблематіку оптації і выстягованя словеньскых Русинів до Совєтьского союзу в роцї 1947. Лекція заінтересовала як участників молодшого віку, затоже о тій етапі в історії Русинів дакотры николи не чули, а тыж старшых, бо многым з них в тім часї одходили їх предкове, камаратя, сусїдове, а даколи може і они самы, в тім часї як малы дїти зо своїма родічами  на выход за „лїпшым жывотом“, як то декларовали аґітаторы, котры ходили по селах і пересвідчовали людей о „раю на земли“, котрый їх в Союзї чекать. В повойновых часах быв жывот нелем на выходнім Словеньску тяжкый, но і Совєтьскый союз потребовав на свої теріторії по выстягованых волиньскых Чехах здобыти „робочу силу“, зато розлічныма способами аґітовав у першім рядї Русинів, у совєтьскій термінолоґії „Українцїв“, якым „понукнув“ можность жыти „міджі своїма“, на богатій і родючій земли, просто в раю... Многы, переважно найбіднїшы родины, увірили аґітаторам і сугласили з оптаціов, но кідь пришли „до рая“, чекало їх там пекло, а многых з них жывот іщі тяжшый, як дома – на Словеньску. Найвеце людей в тім часї одышло з окресів Бардеёв (479 родин) і Сабінов (47 родин).

Вшыткы, што пришли на семінар, ся дізнали од доцента Шміґеля нелем много фактів, котры были дотеперь веце або менше знамы, респ. і довгы рокы камуфлованы, але ай інтересны факты од чоловіка, котрый доцентови Шміґелёви помагав при баданях даной темы, бо сам оптацію пережыв, а то од Штефана Крушка з Пряшова.

Позад лекції ся спустила велика, часом і емоціонална діскузія на тоту тему, котра была повна жывых скушеностей, зажытків і пригод з даного періоду. До нёй ся запоїли скоро вшыткы участници. Може і то быв сіґнал про орґанізаторів, жебы даній темі присвятили і в будучности семінары карпаторусиністікы.

Конець семінара належав уж традічно представлёваню новых публікацій з карпаторусиністікы, де была представлена і найцїннїша публікація з послїднёго часу – МАЛЫЙ ТРЕБНИК в русиньскім языку (глава 1 – 13), котра мать імпріматур (офіціалне схвалїня на вжываня в церьквах – з року 2011 од Выходной конґреґації церьквей в Римі, і од архієпіскопа і метрополиты Ґрекокатолицькой церькви на Словеньску Яна Бабяка – з року 2013).

Далшый семінар карпаторусиністікы є напланованый на 13. новембра 2013 і буде присвяченый далшій історічній темі – бандеровцям. З лекціов выступить ПаедДр. Маріан Ґайдош, к. н., історік Сполоченьсконаучного інштітуту Словеньской академії наук в Кошіцях. Вшыткы, котрых тема інтересує, суть сердечно позваны.

 

Марія ШУРКАЛОВА, штудентка ІІІ. річника штудійного проґраму русиньскый язык і література – словеньскый язык і література ФФ ПУ 

Фоткы Зденкы ЦІТРЯКОВОЙ, штуденткы ІІ. річника маґістерьского штудійного проґраму русиньскый язык і література і вытварне уменя ФФ ПУ

Aktualizoval(a): Unipo, 09.05.2017