Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., універзітна професорка, Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові, Словакія

Перша дізертація з русиньской ортоепії

(Выбране з посудку школителькы)

28. авґуста 2023 на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты ся одбыла обгаёба дізертачной роботы, по першыраз в новодобій історії русиньского языка заміряной на ортоепію сучасного русиньского языка. По 4-рочнім інтернім докторандьскім штудію штудійного проґраму Славістіка – русиньскый язык і література свою дізертацію з назвов Языкова култура і языкова норма в русиньскых електронічных медіях в Словацькій републіцї успішно обгаїла Мґр. Михала Голубкова.

Михала Голубкова є абсолвентков Пряшівской універзіты в Пряшові, бакаларского і маґістерьского проґраму Учітельство русиньского языка і літературы (в комбінації із проґрамом Учітельство російского языка і літературы), а в сучасности уж і докторандьского проґраму Славістіка – русиньскый язык і література в штудійнім одборї Філолоґія. Вдяка успішному абсолвованю вшыткых трёх высокошкольскых ступнїв навчаня здобыла солідны знаня з русиньского літературного языка і зручности і компетенції про научно-педаґоґічну роботу у выштудованых апробаціях a таксамо про шыршы соціоліґвістічны баданя. Здобыты знаня, зручности і компетенції апліковала наперед в бакаларьскій, пізнїше в діпломовій а актуално і в дізертачній роботї. Як єдна з мала абсолвентів проґрамів заміряных на русинскый язык і літературу М. Голубкова вшыткы три свої заключны роботы написала в русиньскім літературнім языку, што свідчіть о єй надштандартных языковых компетенціях нелем в овладаню літературного языка, але і ёго аплікації в научнім штілї.

Научны роботы заміряны на ортоепію сучасного русиньского языка дотеперь были, а суть доднесь, спорадічным явом, а то з обєктівных прічін: аж до року 2021  устна форма русиньского літературного языка на Словакії не была знормована і не была зафіксована в одборных кодіфікачных приручниках. Дотеперь реалізованы баданя русиньского языка на Словакії (Ябур, Плїшкова, Копорова, Зозуляк і др.) были заміряны на писомну форму языка апліковану в прінтовых медіях, бо про писомну форму літературного русиньского языка такы приручникы на Словакії были выданы іщі в роцї 1994 і од того часу перешли двома управами – в р. 2005 і 2019.

Треба конштатовати, же до актуалной нормы правопису з року 2019, котру реалізовав Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзі в рамках проєкту Културной і едукачной аґентуры Міністерства школства СР - KEGA-022PU-4/2018: Konštituovanie ortoepie a aktualizácia ortografie rusínskeho jazyka v korešpondencii s najnovšími výskumami a potrebami praxe (2018 – 2020), была запоєна і Мґр. Михала Голубкова. Почас докторандьского штудія актівно робила як членка Языковой комісії русиньского языка при ІРЯК ПУ на управах русиньского правопису і на наслїднім складованю ортоґрафічного словника (2019), дале на конштітуованю історічно першых правил русиньской літературной высловности і на наслїднім складаню історічно першого ортоепічного словника русиньского языка на Словакії (2021). Можеме конштатовати, же робота на тім 4-рочнім проєктї М. Голубковій понукла шырокый простор на розвой єй знань, зручностей і компетенцій у писомній і устній формі языка. Вынятковым фактом є, же уж як докторандка ся записала до нормотворїня і складаня кодіфікачных приручників з русиньского языка, што оцїнюєме высоко позітівно. Подобно высоко позітівно оцїнюєме єй знаня, зручности і компетенції презентованы в дізертачній роботї на дану тему.

У своїй дізертачній роботї ся М. Голубкова занимала устным языковым проявом редакторів у русиньскых електронічных медіях на Словакії з погляду норматівности, значіть міры дотримованя ортоепічной нормы сучасного русиньского языка.

Язык медій, главно внаслїдку ґлобалізації, ся все частїше стає інтересным обєктом бадань лінґвістів, котры ся занимають уровнёв языковой културы так у народных, як і в народностных масмедіях. У русиньскім контекстї тота тема є значно нова і дотеперїшнї баданя ся тыкали переважно писомной формы языка, то значіть прінтовых медій (новинкы, часописы, книжкы і под.). Їх языкова култура ся посуджовала в контекстї одборных кодіфікачных приручників з року 1994 і з пізнїшых змін правопису з року 2005 і з року 2019. Дотеперїшня абсенція заключных робот з русиньской ортоепії была детермінована обєктівным фактором, а то тым, же устна реч Русинів на Словакії не была дотеперь комплексно научно описана ани зафіксована в ниякім одборнім норматівнім приручнику. Была представлена лем в дакількох частковых, переважно общого характеру описів русиньского языка як части родины выходославяньскых языків. Шпеціалный одборный приручник, котрым бы была знормована устна форма русиньского языка на Словакії, быв выданый лем недавно – у роцї 2021, што є барз короткый період на то, жебы сьме могли чекати або і зареґістровати прінціпіалны зміны в културї устной речі в авдіовізуалных медіях, але тыж і в професіоналнім театрї ці в устных проявах модераторів і участників народностных културных акцій. Позітівом у розвитку нормотворїня русиньского языка на Словакії є то, же норматівный приручник з ортоепії уж є на світї. Од того факту природно ся чекать, же будуть наслїдовати прінціпіалны зміны в уровни языковой културы вжывателїв устной формы русиньского языка, главно у верейноправных медіях, але і в інтернетовім радію, в театрї і под. Правда, буде то довгодобый процес, у котрім конкретны народностны субєкты ці конкретны особы очівісно будуть потребовати сістематічну сполупрацу з одборныма інштітуціями і одборниками на русиньскый язык. Значіть подобно як така сполупраца фунґує в контекстї писомной нормы русиньского языка меджі Інштітутом русиньского языка і културы Пряшівской універзіты і конкретныма штатныма інштітуціями, котры із закона мають повинность апліковати в практiцї меншыновы языкы, враховано русиньского.

Думаме собі, же главно на електронічных медіях лежыть в сучасности главна одповідность за формованя языковой скушености, практікы і културы в одношіню к різным вжывателям русиньского языка в устній формі. Штодо розвитку културы устного прояву в русиньскім языку, то главно на верейноправны, значіть штатны медії, бы сьме ся мали позерати як на прімарны здрої, од котрых бы сьме правом мали чекати презентацію адекватной языковой културы, яку шырять меджі Русинами і шыршов громадов, бо тым высылають, окрем іншого, важный сіґнал о потребі акцептованя нормы устной речі Русинів, і самособов нелем Русинів, у верейноправнім высыланю, презентуючі почливость к дїдовизнї Русинів, т. є. к языку нелем в ёго народній формі, але в першім рядї в літературній нормі.

Про порозуміня актуалной сітуації авторка в дізертачній роботї приближыла історічный контекст фунґованя русиньского языка в масмедіях на Словакії – перед кодіфікаціёв і по кодіфікації, значіть у двох діаметрално різных періодах: у першім до року 1995 – без екзістенції літературного русиньского языка на Словакії, в котрім попри в тім часї домінантнім україньскім языку у высыланю релацій у штатнім Словацькім розгласї обявляли ся різны діалекты Русинів, але без назнаків нормованости, а в другім – по роцї 1995 – уж в часї екзістенції норматівного русиньского языка, котрый ся по кодіфікації став повинным про вшыткых ёго вжывателїв, т. є. нелем про редакторів штатного медія в меншыновім русиньскім языку.

Своє баданя авторка реалізовала на основі шырокой базы справодайскых і публіцістічных релацій высыланых у русиньскім языку, нагодно выбраных з архіву народно-етнічного высыланя Розгласу і телевіії Словакії і інтернетового радія Русин.ФМ. Єй цїлём было змаповати уровень літературного языка вжываного в масмедіях і ідентіфіковати найчастїшы хыбы в устнім прояві редакторів у порівнаню з актуалнов языковов нормов. У своїм баданю ся заміряла на языковый прояв редакторів, на конкретны хыбы в їх проявах, на адекватность вжываня чуджіх слов, на хыбы під впливом словацького або україньского языка і на хыбы під впливом родного діалекту редактора. Єй заміром было зробити перегляд найчастїшых одхылок од платной языковой нормы, теоретічно їх высвітлити і запропоновати практічне рїшіня дакотрых языковых проблемів, што ся їй барз добрї подарило.

З методолоґічного погляду при аналізї і селекції выбраной части дат авторка в роботї выужыла аналітічно-сінтетічну методу. Методу френквечной аналізы апліковала при зоставлёваню списку хыб роздїленых на основі конкретных характерістічных знаків до дакількох катеґорій, а пак наслїдно аналізованы даны конфронтовала з актуално платныма нормами в русиньскім літературнім языку.

Штруктурно є дізертачна робота роздїлена до 4 главных капітол із влатсныма підкапітолами, враховано вступной і заключной части. Найвызначнїшу часть роботы творить четверта капітола, в котрій авторка приносить общу характерістіку языка вжываного в медіях і дефінує ту найчастїшы проблемы языковой практікы в русиньскім розгласовім высыланю. Підкапітола 4.2 Рекомендації лексічных єдиніць на основі аналізы ексцерпованого матеріалу є выслїдком аналізы выбраных  матеріалів, на основі котрых є створеный словник хыбно ці неєднотно вжываных слов або словных споїнь редакторами русиньского радіовысыланя. Великым приносом словника суть пропозіції на рїшаня выбраных проблемів языковой практікы, в чім видиме великый потенціал до будучности – на злїпшіня  якости языковой културы в предметных медіях.

Думаєме собі, же выслїдкы дізертачной роботы в будучности ся дадуть практічно барз добрї выужыти. Могли бы ся стати базов на створїня языкового приручника про редакторів русиньского радіовысыланя ці про вжывателїв устной нормы русиньского языка вообще, котрый бы їм міг помочі еліміновати множество і характер хыб в їх языковім прояві і зафіксовати до свого прояву новы – літературны слова, словны споїня, штілістічны конштрукції і под. Базов на взник такого практічного приручника може послужыти якраз тота дізертачна робота, конкретно в части 4.2.1 Slovník, котрый є опублікованый на высше тридцятёх сторінках тексту роботы (с. 84 – 118).

На основі высшеуведженого можеме конштатовати, же Мґр. Михала Голубкова почас свого докторандьского штудія сповнила вшыткы крітерії, повинности і необходимости на успішне закончіня штудій і здобытя знань, зручностей і компетенцій, вдяка котрым ся в будучности може повноцїнно реалізовати як кваліфікованый філолоґ в процесї нормотворїня русиньского языка на Словакії і в общім у научно-педаґоґічній роботї в рамках ІРЯК ПУ і в ним реалізованых научных проєктах. У своїй научно-педаґоґічній роботї і в дізертачній роботї вказала, же на таку роботу має вшыткы предпоклады. Віриме, же можности реалізації, якы в русиністіцї понукать єдина высокошкольска інштітуція на Словакії – ІРЯК ПУ в Пряшові – в повній мірї в будучности схоснує.

Дізертачну роботу Мґр. Михалы Голубковой вцїлїм поважуєме за новаторьску, яка має амбіції внести вызначный вклад до розвитку културы устной формы русиньского літературного языка на Словакії.