Перед выше штирёма роками, 24. септембра 2010, гостями Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты были высокошкольскы учітелї з Універзіты Алберта Лудвіґа у Фрайбурґу (Нїмецько) проф. Др. Юліана Бестерс-Ділґері Др. Ахім Рабус вєдно з 15 штудентами славістічного семінара фрайбурьской універзіты. Гостїв прияла директорка інштітуту доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., яка про них приправила лекцію на тему функціонованя русиньского літературного языка на Словеньску і в другых країнах Европы – в Польску, Українї, Мадярьску і Сербії. Гостї з Нїмецька реалізовали своє перебываня міджі карпатьскыма Русинами в рамках 12-денного научного проєкту під назвов Европскы языковы і меншыновы політікы. Соціолінґвістічне баданя окрем Словеньска реалізовали в Польску, Мадярьску і на Українї. З їх навщівы на ІРЯК ПУ і з діскузії было ясно, же про нїмецькых гостїв тема русиньского языка є інтересна і же мають замір ся нёв деталнїше занимати і в своїх будучіх проєктах.
Тот час настав у роцї 2014, коли Ахім Рабус ся став професором славістікы на Інштітутї славістікы Універзіты Фрідріха Шіллера в Єнї (Нїмецько) і здобыв ґрант од нїмецькой надації на баданя сучасных трендів у русиньскім языку. Цїлём ёго баданя суть соціолінґвістічны аспекты сучасного говорового русиньского языка в пригранічных реґіонах в окремых країнах, де жыють карпатьскы Русины, і інтерференчны явы під впливом контактів із штатныма языками майорітных народів (польского, словеньского, україньского і мадярьского).
„Наш проєкт є заміряный на дінамічны процесы в єднім із славяньскых языків – русиньскім языку, – повів о проєктї професор Рабус. – Русиньска теріторія лежыть в дакількох штатах, є роздїлена многыма языковыма і ґеополітічныма граніцями. Фраґментація русиньской теріторії мать два важны наслїдкы: на єднім боцї є то дестабілізація старого діалектного простору, на другім боцї зрод нового „черезгранічного‟ простору наслїдком черезгранічных контактів, главно по роцї 1989. Русиньскый язык функціонує в дакількох славяньскых і неславяньскых країнах, зато ту взникають многы соціолінґвістічны проблемы, якы ся жадать высвітлити.На основі уж повідженого мож робити баданя і глядати одповідї на такы вопросы: Яка є сучасна сітуація в русиньскім языку? Як ся меншыновый язык/діалект мінить у різных соціолінґвістічных і контактных условіях? Якыйвпливмають граніцї і різны народны языкы на штруктуру русиньского языка? Якы наслїдкы мають штруктуралны, соціолінґвістічны і мімолінґвістічны факторы на языковыйпрояву тых шпеціфічных условіях?‟
З помочов методы „map tasks“ і перцепчных експеріментів нїмецькы учены з помочов і в сполупраці з робітниками Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты будуть аналізовати впливы граніць на дінаміку языковых/діалектных змін.
Професор Ахім Рабус із своїма асістентами Мґр. Андріанов Шімон і Бк. Юріём Ремественьскым зачавреалізовазти проєкт од октобраминулого року,а 17. марца 2015 были гостями ІРЯК ПУ, де з директорков, доц. ПгДр. Аннов Плїшковов, ПгД., ПгДр. Кветославов Копоровов, ПгД., таёмнічков про научну роботу, і інтерныма докторандами ІРЯК ПУ Мґр. Зденков Цітряковов і Мґр. Михалом Павлічом, і екстернов докторандков ПУ Мґр. Сілвіов Зелінковов діскутовали о методолоґії реалізації проєкту і конкретных пунктах сполупрацы – при выбераню вгодныхпригранічных сел і респондентів, родженых Русинів, актівно по русиньскы бісїдуючіх особ розлічных віковых, соціалных і інтелектуалных катеґорій. Містны сполупрацовници в реґіонахмають в проєктї вызначну задачу, бо їх цїлём будезробити авдіозаписы автентічного языковогопрояву одмістных людей.
В рамках проєкту є тыж напланованый„workshop“ в Єнї, на якім бы мали взяти актівну участьі лінґвісты з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, правдоподобно зачатком 2016 року. Ёго темов будутьевропскыменшыновыязыкы, враховано русиньского.
Віриме, же проєкт буде успішный і принесе новы і цїнны інформації до соціолінґвістікы і карпаторусиністікы.
-ап-
