Русины з Америкы – у краю своїх предків

Стало ся уж традіціов, же в лїтнїх місяцях до родного краю своїх предків приходить ґрупа Русинів із США. Так тому было і того року, кідь на Словеньску перебывала така ґрупа од 24. юна до 2. юла 2009 під веджінём віцепрезідента Карпаторусиньского общества в США з центром у Піттсбурґу, Дінa Половкы.

Ґрупа навщівила Літманову, Пряшів, Кошыцї, Гуменне, Тополю, Руськый Потік, Міджілабірцї, Красный Брід, Рокытів при Гуменнім, Бардеёв і Свідник, де навщівила розлічны културны памяткы.

25. юна 2009 америцькы Русины мали богатый проґрам у Пряшові. В рамках нёго як першу навщівили редакцію Русина і Народных новинок, де їх прияв шефредактор Александер Зозуляк, котрый їм коротко росповів о дїятельстві редакції, єй історії і сучасности, і на память їм подаровав што-то з продукції редакції. Наконець ґрупа ся на памятку сфотила коло Памятника Александрови Духновічови.

Америцькы Русины в тот день навщівили і Ґрекокатолицькый архієпіскопскый уряд у Пряшові, де їх прияв митрополита Ґрекокатолиьцькой церькви на Словеньску, архієпіскоп пряшівскый, Монс. Ян Бабяк, СІ, у допроводї віцеканцеларя о. Франтїшка Данцака. Владыка Бабяк гостям представив Сталу експозіцію Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. Од нёго ся дізнали много інтересного з історії єпархії а, як то бывать звыком, і ту ся сфотоґравола ґрупа з обидвома церьковным єрархами, а то під портретом блаґореченого єпіскопа-мученика, Русина – Павла Петра Ґойдіча, ЧСВВ. Попозерали і катедралный храм св. Іоана Хрестителя і остаткы ту уложеных русиньскых благореченых єпіскопів-мучеників П. П. Ґойдіча і Василя Гопка. Потім зышли до кріпты храму, де є похованый наш будитель – А. Духновіч і дакотры церьковны єрархы. При гробі А. Духновіча з нагробнов таблов, котра ту была одгалена в рамках 7. Світового конґресу Русинів у р. 2003, продовжовав у росповідї о жывотї і дїятельстві А. Духновіча Д. Половка (зачав тоту росповідь при ёго памятнику).

Далшым містом приятя русиньской делеґації ся став Містьскый уряд у Пряшові, де гостїв прияв пріматор Павeл Гадярі за притомности секретаря про медії, Русина, ПгДр. Михала Калиняка. Пріматор гостям росповів о історії, сучасности і перспектівах розвитку міста, а то і в одношіню до партнерьского міста Піттсбурґ, із котрого были дакотры члены ґрупы.

Од містьского уряду пішла ґрупа долов містом до будовы Ректорату Пряшівской універзіты, жебы там навщівила про них нову русиньску інштітуцію – Інштітут русиньского языка і културы ПУ. В просторах інштітуту америцькых Русинів сердечно прияла і погостила директорка ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., вєдно з асістентками інштітуту ПгДр. Маріёв Мальцовсков і ПгДр. Кветославов Копоровов, а єй слова тлумачів ведучій ґрупы Д. Половка. Директорка їм росповіла о історії і сучаснім дїятельстві інштітуту, о штудійных проґрамах заміряных на русиньскый язык, літературу і културу, і спомянула про них інтересну справу, же в юнію будучого року інштітут планує зачати орґанізовати лїтню школу русиньского языка, в котрій бы рады привітали і потомків Русинів із США.

Далшым заставков америцькой ґрупы быв Музей русиньской културы в Пряшові, де їх щіро привітала директорка ПгДр. Ольґа Ґлосікова, др. н., слова котрой тлумачіла Русинка з Америкы і сполупрацовнічка музею Марія Сілвестрі. Од директоркы ся дізнали много новых інформацій о новім музею, дїятельстві  і снажіню єй працовників, як перспектівах розвоя музею. Ту ся гостї дізнали цалком нову справу, же в тых днях музей здобыв нову самостану будову, де бы ся мав перестїговати з дотеперішнїх провізорных просторів. Наслїдно гостї попозерали сталу експозіцію музею, як і выставку робот марярькы Зузаны Осавчуковой-Гапаковой.

По навщіві музею крокы Русинів вели до недалекой православной богословской семінарії. Ту їх прияв говорця Православной церькви на Словакії, проф. ТгДр. Мілан Ґерка, к. н., якый їм росповів о тій церькви, митрополії і катедралнім храмі св. А. Нєвского, котрый наконець навщівили. Тот рушный день закінчіли вечерёв у „домашнїм“ пензіонї Елдорадо, де їх пришов порадовати дїтьскый фолклорный колектів Шаріш під веджінём Йозефа Пірога.

В далшых днях америцьку делеґацію чекав богатый проґрам, котрый ся заміряв на історічны памяткы, переглядку русиньскых деревяных церьковлей, музеїв, сканзенів, а, самособов, же не могли обыйти Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях.

Віриме, же 2. юла 2009 участници той екскурзії одлїтали з Кошіць домів повны новых красных зажытків і з богатством інформацій о роднім краю своїх предків, якый дакотры навщівили по першыраз, але надїяме ся, же не послїднїй раз.

А. З.