15 років кодіфікації, 7.семінарь, 100. публікація

31. марца 2010 у засїдалнї Ректорату Пряшівской універзіты (ПУ) в Пряшові ся одбыв семый научный семінарь карпаторусиністікы, якым ся отворив другый річник научных семінарїв, орґанізованых Інштітутом русиньского языка і културы (ІРЯК)ПУ. В порівнаню з минулыма, семый семінарь быв шпеціфічный своёв штруктуров і кількостёв главных орґанізаторів, якыма окрем ІРЯК ПУ были: обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы, Сполок русиньскых писателїв Словеньска і СНМ – Музей русиньской културы в Пряшові. Было то детерміноване основнов тематіков семінаря із замірянём на: 15. роковины кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску і выданя 100. книжкы в русиньскім языку редакціов Русин і Народны новинкы.

В першій части семінаря, присвяченій юбілею кодіфікації языка, выступили директорка ІРЯК ПУ в Пряшові –  ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД. з рефератом 15 років русиньского списовного языка на Словеньску, в котрім ся сконцентровала на проблематіку вжываня списовного языка в різных сферах жывота Русинів на Словеньску. Спомянула, же: „Вертаючі ся до нашой недавной, выше 20 років старой історії сперед рока 1989, кодіфікація русиньского языка была лем фікціов, котра ся до нашого народностного контексту вертала як комета – лем в політічно слободнїшых часах. Не быти Новембра 1989, може фікціов бы зістала і про далшы ґенерації Русинів, предкы котрых внаслїдку обєктівных, але часто і субєктівных факторів понад 300 років старый вопрос списовного языка не были способны вырїшыти, хоць не мож повісти, же ниякы снагы не розвинули... Положены  основы лінґвістічной роботы над русиньскым языком зачатком 90-ых років 20. ст. принесли плоды нелем в подобі кодіфікації русиньского языка на Словеньску, але наслїдно в ёго реалізації в різных сферах русиньского народностного жывота... 15-річный період назначів, до якой міры є тот жывый орґанізм зрїлый стати ся основным інштрументом комунікації,.. як і то, до якой міры суть Русины зрїлым народом акцептовати факт екзістенції свого списовного языка...“

Другый реферуючій, доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., єден з главных кодіфікаторів русиньского языка на Словеньску, выступив на тему К проблемам кодіфікації русиньского языка. В рамках нёй росповів тыж о нелегкых зачатках процесу кодіфікації языка, о самотнім актї выголошіня кодіфікації в Братїславі і тїсно по нїм, як і о найголовнїшых проблемах, із якыма ся стрїчаме в процесї вжываня списовного языка. Підкреслив, же „маме ту раз кодіфікованый русиньскый списовный язык, так бы го мали дотримовати вшыткы писателї, публіцісты і во вшыткых русиньскых інштітуціях, бо інакше наставать хаос і кодіфікація єднотной нормы русиньского языка не мала і не мать змысел...“ Спомянув і то, же „язык є жывый орґанізм і все ся розвивать, нїґда то не є закінченый процес, также, што ся в практіцї не уйме, поступно ся може змінити, хоць зміны не є вгодне робити барз часто...“

В другій части семінаря, присвяченій выданю 100. книжкы приправленой на выданя редакціов  Русин і Народны новинкы, выступив наперед шефректор той редакції, Мґр. Александер Зозуляк, котрый, окрем іншого, повів, же: „Днесь сьме ся ту зышли, жебы сьме скромно ославили, сміло мож повісти – найвызначнїшу подїю Русинів на Словеньску в 20. сторочу – кодіфікацію русиньского списовного языка, котрого 15. роковины собі припоминаме. Зышли сьме ся і зато, жебы сьме ославили выданя 100. книжкы, яка вышла спід рук редакторів Русина і Народных новинок... “ У тій звязи ся треба похвалити нелем стов книжков, котру на выданя приправила редакція од року 1992, але і тым, же вєдно з далшыма інштітуціями было од року 1989 выданых до 140 русиньскых публікацій. Треба ся похвалити і трёма далшыма книжками, якы выдало в р. 2009 обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы, як і шестёма минулорічныма книжками, котры выдали далшы три русиньскы орґанізації і  інштітуції.  Наконець свого выступу підкреслив: „Книжок по русиньскы было выданых і выдавать ся дость, але мерзить нас, же бівша часть молодой ґенерації уж не знать азбуку, также не знать собі ани русиньскы книжкы прочітати а учебникы схосновати...“ (Цїлый выступ публікуєме в тім чіслї НН.)

В рамках далшой части семінаря, яков была презентація публікацій выданых в роцї 2009, з анотаціями окремых книжок выступили: ПгДр. М. Мальцовска (Русалка, зоставителька А. Плїшкова,  Світла і тїнї Василя Зозуляка, зост. А. Зозуляк), Мґр. Г. Бескид (Капітолы з історії Русинів на Словеньску, автор Станїслав Конєчні), ПгДр. К. Копорова (Байкарёвы думы, автор Осиф Кудзей), Мґр. Феодосія Латтова і Мґр. Ян Гриб (Нагода або судьба, автор Штефан Смолей), ПгДр. О. Ґлосікова, др. н. (Жменї родной землї і Ozveny, автор Миколай Ксеняк), ПгДр. С. Конєчні, к. н. (Николай Бескид як субєкт і обєкт історіоґрафії, зост. Гавриіл Бескид) і Мґр. А. Зозуляк (100 вызнамных Русинів очами сучасників, ІІ. часть, зост. Марія Мальцовска і кол.).

Окрем становленого проґраму, частёв семінаря было єдно несподїваня з ініціатівы асістенткы ІРЯК ПУ, ПгДр. К. Копоровой, яка перед публіков заґратуловала своїй колеґынї А. Плїшковій к успішній габілітації на доцентку в одборї славяньскы языкы і літературы із замірянём на русиньскый язык, яка ся одбыла 25. марца 2010 на Філозофічній факултї Універзіты Коменьского в Братїславі. Мож повісти, же і то є єден з успіхів русиньского руху по роцї 1989 і красный дарунок ку 15. роковинам святочного выголошіня кодіфікації русиньского списовного языка на Словеньску.

Выдарена акція ся скінчіла автоґраміадов участных авторів і зоставителїв презентованых книжок, выданых в р. 2009, і малым погощінём, приправленым колектівом ІРЯК ПУ і панї Аннов Кудзеёвов, женов Осифа Кудзея з Няґова, котра принесла зо собов смачны печены пирогы і двоїты закручаникы. Потїшыло нас, же на акцію пришли і сучасны штуденты русиньского языка Пряшівской універзіты.

-аз-