Okruhy otázok na štátne záverečné skúšky z rusínskeho jazyka pre bakalársky stupeň

1. Slovnodruhový rozbor nárečového textu.
2. Slovnodruhový rozbor textu v spisovnom rusínskom jazyku na Slovensku.
3. Prečítajte  text a na základe hlavných znakov určte, do ktorej skupiny rusínskych nárečí patrí  analyzovaný dialekt.
4. Slovanské spisovné mikrojazyky a ich hlavné znaky: spisovný rusínsky jazyk na Slovensku.
5. Slovanské spisovné mikrojazyky a ich hlavné znaky: vojvodinská rusínčina v Srbsku.
6. Hlavné znaky západného a východného areálu rusínskych nárečí na Slovensku. (Vychádzajte  z hlavných znakov svojho rodného dialektu).
7. Fonetická transkripcia a transliterácia z azbuky do latinského grafického systému.
8. Morfematický rozbor textu (morfémy, slovné druhy).
9. Lexikálna analýza textu.
10. Syntaktický rozbor textu (vetné členy).
11.  Štylistický rozbor textu

---

Otázky na štátne záverečné skúšky z rusínskej literatúry pre bakalársky stupeň: 

1) Staršia rusínska literatúra:

— Періодізація старшой карпаторусиньской літературы: Церьковнославяньскый період. Період Реформації. Період Просвітеньства.
— Дві славяньскы азбукы. Церьковнославяньскый язык – четвертый канонічный язык. Роль місії св. Кіріла і Мефодїя.
— Кіриліця: тіпы писма. Уставне писмо. Полууставне писмо. Язь/плетиво. Скоропис.
— Церьковнославяньскый період.
     а) Біблія. Тетраєвангеліє. Псалтырь.
     б) Найстаршы підкарпатьскы памяткы – писемности 14. – 15. стороча. Ужгородьскый полуустав. Королївске євангеліє. Мукачевска псалтырь.
 

— Період Реформації:
     а) Переклады світовой літературы: роман „Александрія“, повість „Рыцарь и смерть“, повість  „Варлаам и Ёсафат“. „Фізіолоґ“, апокріфы
     б) Карпаторусиньска писемна традіція: учітельны євангелія (Няговска постила).
     в) Література 16. стороча: балада „Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?“.
     г) Література 17. стороча: Стих, вытесаный на камяній плытї у Мукачевскім монастырю (1661). Стих „Пѣснь о Будинѣ“. Стих „Пѣснь о образѣ Клокочевскомъ“.

— Важны реформы добы Марії Терезії: Декрет за автономію Мукачевской єпархії (1771). Терезіаньска урбаріална реформа (1766; 1772–1778). „Ratio Educationis“ (1777).
— Період Просвітеньства і два пруды в літературї:
     а) Світьска народна поезія 18. стороча: творы „Піснь о руснакахъ“, „Вже прѣшов час, лишаю вас…“, „Пѣснь на корчму“.
     б) Акростих „Пастырю душевный“ И. Пастелія.
     в) Драматічa штука „Росправа: Русин из Ляхом“.
     г) Ода (орація) Андрія Вальковского „Дойник, Козлик, Сыродав“.
     д) „Схоластiчна“ поезія: Ґриґорій Тарковiч, Андрій Вальковскый, Арсеній Коцак, Петро Лодій.
     е) Творчость Василя Довговiча („Poemata Basilii Dohovits“).

 

2) Rusínska národnobuditeľská literatúra (1848 – 1918):

Літературный рух карпатьскых Русинів

• Періодізація карпаторусиньской будительской літературы: етапы австрославізма, радікалного русофілства і народництва.
• Епоха Першого карпаторусинського културно-народного оброджіня і першы културно-народностны общества: „Литературное заведеніе Пряшовское‟ (1850–1853),  „Общество св. Василія Великого  в Ужгороді‟ (1866–1902).
• Етапа австрославізма: Александер Духновіч і теорія двох літературных штілів – высокого (язычія) і низького. Хыбность теорії в контекстї становленя языковых штандартів сусїдных народів. (Приклады  низького і высокого штілу у поетічній творчости А. Духновіча).
• Русофілство і народництво: два ідейно-языковы напрямы в літературї карпатьскых Русинів 60.-90. р. ХІХ. стороча.

Поезія

• Літературно-културна актівіта общества „Литературное заведеніе Пряшовское‟ і творчость ёго членів: поет Ніколай Нодь (збірка „Русскій соловѣй‟, 1851), поет Иван Вислоцкій (стих „Спишак и ехо‟ і др.), поеткы Марія Невицька („Русочка‟), Анна Кріґер-Добряньска („Любовь‟), Тереза Подгаєцька („Тоска над убігшим соколом‟).
• Александер Духновіч як поет-будитель („Вруча­ніє‟, „Подкарпатськії русины‟, „Сирота в заточенії‟ і др.).
• Жанрово-тематічна аналіза поетічной творчости А. Духновіча (стихы „Тоска на гробі милой‟, „Піснь простонародна‟, „Послідняя моя піснь‟ і др.).
• Творчость підкарпатьского поета, будителя Александра Павловіча (стихы „Глас Русинов‟ („Бескиде, могило на Русинов гробѣ...‟), „Піснь подкарпатського русина‟, „Я сын Бескидов...‟ и др.).
• Главны мотівы поетічной творчости послїднёй будительской ґенерації –  підкарпатьского поета Попрадова (Юлія Ставровського), лемківськых поетів Ґенріка Поляньского і Модеста Гумецького.
• Творчость  лемківской поеткы Клавдії Алексовіч (балада „Пѣсня Ольдины‟ и др.).

Проза

• А. Духновіч і формованя карпаторусиньской прозы  (оповіданя „Милен и Любица‟ і др.).
• Романтізм як ідейно-умелецькый напрям в літуратурї. Підкарпаторусиньскый писатель Анатолій Кралицькый. Аналіза ёго романтічных творів 1860-х р. (оповіданя „Пастырь в полонинах‟, „Князь Лаборець‟, „Федор Петрюк‟.
• Творчость лемківского писателя Алексія Тороньского (повість „Ганця‟, 1862).
• Творчость карпаторусиньского сатіріка Ивана Сілвая (памфлеты „Люди въ желѣзныхъ шляпахъ‟, 1869; „Крайцаровая комедія‟, 1870).
• Лемківська історічна проза. Творчость Владимира Хыляка (повістї „Шибеничный верхъ‟ (1877–1878) і „Русская доля‟ (1880).
• Новелістіка лемківськых писателів Амвросія і Петра Поляньскых. Двойтомник П. Поляньского „Карпатскі новелли‟. Аналіза новелы „Партизантъ‟.
• Проза підкарпаторусиньского прозаіка Євґенія Фенцика (по­вість „Нищіе духом‟, 1891).

Драматурґія

• Основы карпаторусиньской драматурґії і драматічна творчость Александра Духновіча (драма „Добродітель превышает багатство‟ ( 1850); сатірічна комедія „Головный тарабанщик‟ (1852). Традіції псевдокласіцізма.
• Ідеї народного патріотізма. Драматурґія Ивана Даниловича-Корытняньского (комедія „Семейноє празднество‟, 1867). Драма Євґенія Фенцика „Покореніе Ужгорода‟ (1879).

C) Rusínska literatúra medzivojnového obdobia (1918–1939/1944)

Літературный рух у карпатськых Русинів

• Реалізм як ідейно-умелецькый напрям у карпаторусиньскій літературї.
• Карпаторусиньска література меджівойнового періоду. Три ідейно-языковы напрямы: русофілство, українофілство, русинофілство
• Неприродна конкуренція українофілства і русинофілства.

 

Поезія

• Вплив еміґрантьскых култур на розвиток карпаторусиньской поезії (Андрій Карабелеш і Василь Ґренджа-Доньскый).
• Русиньскый період творчости Василя Ґренджа-Доньского (збірник «Квіты з терньом», 1923).
• Головны мотівы поезії Андрія Карабелеша 20-40-х років.
• Карпаторусиньска поезія меджівойнового періоду в США. Головны поставы карпаторусиньской поезії: Емілій Кубек («Narodny povísti i stichi», I. том, 1922), Сіґмунд Бринський («Stichi», 1922), Петро Мацков (збірка «Vinec nabožnych stichov», 1958).
• Поетічна творчость Емілія Кубека («Narodny povísti i stichi», I. Том, (1922), стих «Лемъ еще разъ…» і др.).
• Войводино-русиньска література меджівойнового періоду. Головны поставы літературного процеса: Гавріїл Костелник, Осіф Костелник, Сілвестер Саламон, Михайло Ковач, Євґеній М. Кочиш. (Курта характерістіка творчого наслїдства).
• Поетічна творчость Гавріїла Костелника і формованя народництва у войводино-русиньскій літературї («Станьце, станьце, браца мойо!», «Привитанє Руским новинам», «Дзешец роки», «Двоме браца», «Бачко, моя Бачко!», «Керестур», «Церква у валалє», «Нови дзвони» і др.)

Проза

• Малы епічны формы. Новела як продуктівный жанер у карпаторусиньскій літературї меджівойнового періоду.
• Прозова творчость Александра Маркуша. ѣ оповѣданя», 1943 (новелы «Федорова служба», «Коровку гнали» і др.).
• Прозова творчость Юрія Станинця. Збірка новел «Подарунок», 1942 («Посередникы миру», «Подарунок»).
• Великы епічны формы (повість і роман) у карпаторусиньскій літературї меджівойнового періоду.
• Повість Александра Маркуша «Юлина», 1942.
• Повість Юрія Станинця «Юра Чорный», 1943.
• Карпаторусиньска проза меджівойнового періоду в США. Творчость Емілія Кубека (оповіданя «Палько Ростока», «Хрістос рождаєтся!» і др.).

Драматурґія

• «Руський театр Товариства «Просвѣта» в Ужгородѣ» як приклад нерусиньской орьєнтації чехословацького уряду. Бой за народный професіоналный театер.
• Формованя карпаторусиньского театру в 20-ых аж 30-ых роках ХХ. стороча. Феномен аматерьского театралного руху.
• «Єдноактовка» як основа драматічного репертоара аматерьскых театрів.
• Драматічна творчость Антонія Бобульского (комедія «Німая невіста», 1926).
• Драматічна творчость А. Бродія (комедія «Шпекуланты», 1932).
• Драматічна творчость Сіона Сілвая (комедія / оперета «Маруся», 1930).
• Театралый рух на Пряшівскій Руси і творчость Йосифа Кизака (мелодрама «Свадьбой начинается и свадьбой кончится», 1937).
• Еволуція карпаторусиньской драматурґії в роках 1930–1940: од легкых водевілів (фрашка) до складных драматічных форм, од соціалных мотівів до псіхолоґізації героїв. (Драма М. Луґоша і В. Грабаря «Овчарь», 1940).
• Карпаторусиньскый театер в роках Другой світовой войны («Угро-руськый націоналный театер» і «Руськый народный театер»). Гавриїл Костелник як зачінатель войводино-русиньской драматурґії (траґедія «Єфтаёва дзівка», 1924).

 

---

Ukážka testu z rusínskej literatúry:

1.

Прочітайте текст з інтонаціёв.
Prečítajte text s intonáciou.

Як ся называть твір, фраґмент з котрого сьте прочітали?
Ako sa volá dielo, ktorého úryvok ste prečítali?

Хто є автор? Што можете за нёго спомянути?
Kto je jeho autorom? Čo môžete o ňom povedať?

Што можете росповісти за жанровы характерістікы того твору?
Čo môžete povedať o žánrových charakteristikách tohto diela?

Назвите главны одличности романа од оповіданя?
Pomenujte hlavné rozdiely medzi románom a poviedkou.

Попозерайте на таблічку ‟Періодізація карпаторусиньской літературы‟. До котрой епохы можеме однести тот умелецькый твір?
Pozrite na tabuľku ‟Periodizácia karpatorusínskej literatúry‟. Do ktorého obdobia môžeme zaradiť toto umelecké dielo?

............. фраґмент текста із літ. твору (буде в тестї, котрый сі штудент вытягне на екзаменах) ....................

.............. úryvok z diela (bude súčasťou testu, ktorý si študent vytiahne) ..........................

2.

Назвите 5 карпаторусиньскых писателїв - членів общества „Литературное заведеніе Пряшовское‟.
Vymenujte 5 karpatorusínskych spisovateľov - členov spolku „Литературное заведеніе Пряшовское‟.

Што можете повісти о тім обществі?
Čo viete povedať o tomto spolku?

3.

Можете собі спомянути на шорикы стиха А. Духновіча ‟Вручаніе‟?
Viete si spomenúť na verše básne A. Duchnoviča ‟Вручаніе‟?

«Я Русинъ былъ, єсмь и буду...»

4.

Хто є автором пєсы „Семейноє празднество‟?
а) Александер Духновіч
б) Іван Даниловіч-Корытняньскый
в) Євґеній Фенцик

Kto je autorom divadelnej hry poviedky „Семейноє празднество‟?
a) Alexander Duchnovič
b) Ivan Danylovič-Korytňaňskyj
c) Jevgenij Fencyk

5.

Што значіть про карпаторусиньску літературу 1848-ый рік?

Повість „Шибеничный верхъ‟ написав:
а) Владимир Хыляк
б) Александер Павловіч
в) Анатолій Кралицькый

Povesť „Шибеничный верхъ‟ napísal:
a) Vladimir Chyľak
b) Alexander Pavlovič
c) Anatolij Kralickyj

6.

Ваш найоблюбленїшый карпаторусиньскый писатель. Чом якраз він?
Kto je Váš najobľúbenejší karpatorusínsky spisovateľ? Prečo práve on?

 

 

 

Prešov, 2022                                                Doc. PhDr. Anna Plišková, PhD., riaditeľka