ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. і кол., Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові

Корекції в правилах правопису русиньского языка на Словакії по 20-ёх роках од кодіфікації

На другім засїданю шыршого кругу языковой комісії як порадного орґану Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові (ІРЯК ПУ), яке ся одбыло 8. 12. 2017, были обговорены вшыткы дотеперїшнї пункты пропозіцій на управу нормы правопису русиньского языка на Словакії. Пропозіції на корекції правопису приправили і научно їх здоводнили членове вузшого кругу языковой коміції ІРЯК ПУ - лінґвісты, котры на засїданю 9. марца 2018 вырїшили, же зміны будуть опублікованы в 2. тогорічнім чіслї часопису Русин і як додаток будуть доповнены до актуалных правил правопису з року 2005.

На основі приятых заключінь языковой комісії, ІРЯК ПУ рекомендує, жебы про вшыткых выдавателїв русиньскых періодічных і неперіодічных, друкованых і інтернетовых медій зачали нижеуведжены зміны платити од 1. мая 2018.

Про комплексность уводиме, же ІРЯК ПУ на основі вызвы Културной і едукачной аґентуры Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту Словацькой републікы (КЕҐА), приправив трирічный проєкт, выслїдком котрого буде, окрем іншого, і выданя новых орфоґрафічных правил, нового орфоґрафічного словника, а таксамо першых орфоепічных правил, сучастёв котрых буде ай першый орфоепічный словник русиньского языка на Словакії. То значіть, же суть ту реалны предпоклады, же до трёх років новы публікації высшеуведженых правил орфоґрафії і орфоепії бы могли быти выданы ай у книжній формі.

Сумарізуючі, на основі 3-річной сістематічной роботы членів вузшого і шыршого кругу языковой комісії русиньского языка при ІРЯК ПУ, і згоды з пропозіціёв на зміны правопису переважной части єй членів можеме конштатовати, же у правописї русиньского языка на Словакії од 1. мая 2018 настануть слїдуючі зміны:

1. Зміна в правописї, котра была зроблена по десятёх роках од кодіфікації (в року 2005[1]) в словах: міджі, кідь вертать ся назад на формы меджі, кедь. У высловности даных слов іде о фонетічный яв, в котрім гласный е наслїдком мягкого консонанту, котрый за ним наслїдує, высловлюєме як заперте (звужене) /ê/, т. є. е з наближінём до и (е^и), аж до і (е^і), што дакотрых лінґвістів в роцї 2005 іншпіровало ай к змінї у правописї.

2. Про русиньскый правопис є при творїню адъєктівів од назывників характерный суфікс -ск- із помягшінём попереднёго консонанту стоячого перед -ск- в такім припадї, кедь тот має свою корелачну пару подля крітерія твердость – мягкость, напр.: пан – паньскый (жывот), діріґент – діріґентьска (палічка), сомар – сомарьска (драбина), школа – школьскый (рік)...

      Такый правопис ся буде дотримовати ай при адъєктівах, в котрых настає алтернація, яка є выслїдком історічной палаталізації, напр.: Прага – пражскый, Паріж – паріжскый,[2] Уліч – улічскый, грач – грачскый, Спіш – спішскый, Комлошка – комлошскый, Гаґ – гаґскый, Луксембурґ – луксембурґскый[3]...

3. Правопис префіксів с-, з- решпектує фонетічный правописный прінціп (конкретно прінціп асімілації по дзвонкости/глухости). Перед глухама консонантами (в корешпонденції з высловностёв) пишеме префікс с-, напр.: скресати, сцїдити, спалити, счухати...., перед дзвонкыма і сонорныма согласныма (в корешпонденції з высловностёв) пишеме префікс з- : зметати, збалити, зняти, здути...

4. Префіксы роз-, рос-, без-, бес- пишеме так, як ай іншы префіксы в русиньскім языку – подля фонемно-морфемного прінціпу,[4] напр.: розписати, розстрїлити, розколысати, безправный, безсмертный... В дотеперїшній нормі быв правопис того префікса основаный на прінціпі фонетічной асімілації: росписати, росстрїлити, бесправный, бессмертный, але розглас, розметати...[5]

5. В демінутівах женьского роду і у назвах женьскых професій у парадіґмі (в датіві і локалї сінґулару) пишеме мягкый знак тогды, кeдь корїнь, або основа слова у формі номінатіву сінґулару ся кінчіть на мягкый согласный, напр.: куля – кулька – кульцї, дыня – дынька – дыньцї, поштарька – поштарьцї... Подля того правила будеме писати і назывник пулька – пульцї. Правило буде ясно выдїлёвати роздїл меджі словами (главно їх парадіґмов), котрых корїнь або основа у формі номінатіву сінґулару ся кінчіть на твердый согласный, як напр.: палець  – до палця (не до пальця), столець – на стілцю (не на стільцю), і высше уведженыма – котрых корїнь або основа ся кінчіть на мягкый согласный.[6]

6. На роздїл од правил з року 1995, при часословах із припонков -ова- будеме хосновати у правописї – в конъюґації лем єдну форму: куповати – я купую – ты купуєш – він (она/вна, оно/вно) купує, мы купуєме – вы купуєте – они/вни купують... Подля першых правил (з року 1995) за норматівну была поважована і форма: купію, купієш, купіє, купієме, купієте, купіють, котра є характера лем про часть русиньскых діалектів, взятых за основу кодіфікації.

7. Части рока будеме писати окреме од приназывників: в яри, в лїтї, в осени (восїнь – у восени), в зимі. Окреме ся будуть писати ай із приназывником з-, напр.: з яри, з (в)осени... Напротів того, при частях дня будеме решпектовати правило, же присловникы пишеме довєдна із приназывниками, напр.: зрана, звечера, надраном, попівночі, дополудне...

8. У часословах е-часованя із вставным -л- будеме у третїй особі сінґулару і плуралу   за норматівну поважовати лем єдну форму: ламати – ламле – ламлють (не ламають), тримати – тримле (не тримать) – тримлють (не тримають), копáти – копле (але кóпать до лопты) – коплють (але: кóпають до лопты)...

9. У лінґвістічній термінолоґії будеме намісто терміну звонкый (слов. znelý) вжывати термін дзвінкый, як протиставный проти терміну глухый (согласный). В русиньскім языку маєме лексему дзвін, котрым є даный адъєктів мотівованый.

10. У дакотрых назвах держав будеме хосновати двоякы формы, напр.: Сербія – Сербско, Хорватія – Хорватьско, Словакія – Словеньско, Італія – Таліяньско (в тім контекстї ай Італіянець – Таліян), Чехія – Чесько, Румунія – Румуньско, Булгарія – Булгарьско, Ґреція – Ґрецько, Польща – Польско, причім преферовати будеме першу форму. В дакотрых назвах держав будеме за норматівны поважовати дві формы: Гунґарія – Мадярьско, Ґерманія – Нїмецько і дакотры іншы.

11. Назвы языків, котры суть утворены од адъєктівів із суфіксом -ск-, будеме писати лем в єдній формі: руськый язык (не русчіна або рущіна), польскый язык (не польсчіна або  польщіна), чіньскый язык (не чіньсчіна або чінщіна)...

12. У перевзятых словах із суфіксами -елн-, -алн-, -ерн-, -арн- будеме писати і высловлёвати тверде -л-, (в корешпонденції з суфіксами -ерн-, -арн- і тверде -р-), бо в нашім языку (в порівнаню з іншыма выходославяньскыма языками, ся заховало тзв. середнє -л- (або европске -л-), напр.: медіалный (партнер), нормалный (чоловік), професіоналный (театер), театралне (выступлїня), модерный (ґерок), популарный (філм), прімарный (проблем)... В домашнїх словах такого тіпу буде в уведженых суфіксах  мягке  -ль- [лʾ], -рь-, [рʾ], бо основа базового слова ся кінчіть на мягкый консонат, напр.: чітатель – чітательный (підпис), приятель – приятельне (рїшіня), волитель – волительны (предметы), календарь – календарьный (рік) ...

13. В назывниках утвореных за помочі суфікса -ство мягкый консонант з основы слова зістає мягкым, так як у базовім слові, напр.: свиня – свиньство, господарь – господарьство, дротарь – дротарьство, царь – царьство.., таксамо як ай в припадї закінчіня основы на твердый консонант, коли тот зістає твердым, напр.: напр.: шофер – шоферство, камарат – камаратство, сомар – сомарство...

14. Слово діскузія будеме писати із -с-: діскусія в корешпонденції із далшыма перевзятыма словами, як напр.: шанса, причім в орфоепії заховаєме дотеперїшню высловность [діскузіjа, шанца]...

15. Призвіска адъєктівной формы: Сухый (Suchý), Златый (Zlatý), Малючкый (Maľučký), Конєчный (Konečný), Маяковскый (Majakovský), Білскый (Bilský), Маґочій (Magocsi)... будеме склонёвати подля адъєктівів прислушного взору, причім призвіска кінчаючі на -і будуть несклонны, напр.: Чакі, Медєші, Бурі, Петефі...

16. Род у перевзятых субстантівів і їх склонёваня. Субстантівы на -ум тіпу форум, пленум, вакуум... будеме односити к мужскому роду і подля того їх будеме склонёвати: форум – на форумі (не на форї), пленум – на пленумі (нe на пленї), вакуум – у вакуумі (не у вакуу). Субстантівы  тіпу музей (múzeum), ліцей (lýceum), крематорій (krematórium), радій (rádium)... суть таксамо мужского роду і будеме їх склонёвати подля одповідной деклінації: музей – до музея (не до музеуму), радій – од радія, крематорій – до крематорія... Назвникы на -а, -ія тіпу: штіпендія (štipendium), ґімназія (gymnázium), прівілеґія (privilégium), анекдота... належать  к женьскому роду і склонюють ся подля прислушной деклінації: штіпендія – од штіпендії, анекдота – од анекдоты... Ід женьскому роду прирядиме ай слова тіпу: емблема, сістема, проблема і будеме їх склонёвати подля прислушной деклінації женьского роду.

17. Назывник семінар буде мати в локалї мягке закінчіня і не будуть припустны дві формы -ї, -ю (сінґ.: семінар, од семінара, семінару, семінар, о семінарї (не о семінарю), із семінаром, пл.: семінары, семінарів, семінарам, семінары, о семінарах, із семінарами).

18. Правопис ґрафемы ё. У вшыткых словах, враховано іншоязычных, на означіня мягкости попереднёго согласного будеме писати ё, напр.: до нёго, нянё, дзёбати, клёпкати, канён, карманёла, шампінён... Назывникы з основов на -іо (радіо, Токіо, тріо...) будеме склонёвати подля прислушной деклінації середнёго роду, взору условіє, што значіть, же у вшыткых падах мімо номінатіву і акузатіву сінґулару буде у флектівній морфемі (у закінчіню) йотована ґрафема: Н: радіо, Токіо, тріо, Ґ: од радія, Токія, трія, Д: радію, Токію, трію, А: радіо, Токіо, тріо, Л: о радію, Токію, трію, І: з радіём, Токіём, тріём; плурал Н: радія, Токія, трія, Ґ: радій, Токій, трій, Д: радіям, Токіям, тріям, А: радія, Токія, трія, Л: о радіях, Токіях, тірях, І: з радіями, Токіями, тріями).

19. Часослово лячі має такы формы простого будучого часу: ляжу, ляжеш, ляже, ляжеме, ляжете, ляжуть, розказовый способ: Ляж! Ляжте! (не Лязь! Лязьте!) Формы лягний, лягне, лягнуть... не будеме поважовати за норматівны.[7]

20. Вокалічны алтернації o>i будеме дотримовати у вшыткых припадах, окрім слов уведженых в публікації Русиньскый язык в зеркалї новых правил... (с. 14,  напр. в назывниках женьского роду на -ость: радость, мягкость, скупость...; в парадіґмі дакотрых слов з повноголосём: борода – бород, голова – голов, береза – берез. К тому списку придаєме ай слова, в котрых в україньскім языку, таксамо як в попереднїх, настає алтеранція: школа – школ, слово-слов, пчола-пчол[8]...). В іншых словах, враховано такых як рік – року – рочный, паробок – парібка – парібци – парібчіти, нога – ніжка – ніжкы – од ніжок, сіль – із солёв... дотримуєме алтеранцію (не суть припустны двоякы формы в такых словах, як напр.: парібка і паробка, ніжкы і ножкы, од ніжок і од ножок, із сілёв і із солёв...).

21. Старшы формы компаратіву у присловників близко, низко, далеко тыж будеме поважовати за норматівны, также будеме хосновати дві формы компаратіву: близше і ближе, низше і ниже, далше і дале. При формi присловника высоко – высше (выше) то не платить, бо форма выше не буде компаратів од присловника высоко, але компаратів од чісловника  велё – веце, в конштрукції веце як..., напр.: Было їх там выше двасто. / Было їх там веце як двасто.

22. Перша особа презента часослов бити, пити буде мати форму: бю, пю (з основы слова выпадує вокал и). Формы: бию, пию не будеме поважовати за норматівны.

23. Правопис властных назв. На роздїл од словацького правопису, в русиньскім правописї будеме з великов буквов писати (окрім іншых історічных подїй) ай Другу світову войну. З великов буквов будеме писати таксамо назвы свят в адъєктівній формі: Великдень – Великоднї свята, Рождество – Рождественны свята.

(Статя была написана з дотримованём высшеуведженых корекцій у правилах правопису русиньского языка на Словакії.