41. научный семінар карпаторусиністікы

    В середу 5. апріля 2017 ся одбыв 41. научный семінар карпаторусиністікы. Семінары уже девятый рік орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ в Пряшові.

    Тема Вечернї школы русиньского языка – рїшіня абсенції школьской сістемы русиньского народностного школства на Словакії заінтересовала передовшыткым учітелїв русиньского языка – реалізаторів проєкту вечернїх школ. На семінар їх пришло довєдна 14 із окресів Пряшів, Свідник, Снина, Гуменне, Меджілабірцї і Стара Любовня. Як мож збачіти, є то реґіон северовыходной Словакії, де компактно жыє міноріта Русинів, также якраз в тых окресах (враховано окресу Бардеёв, де ся од того школьского року тыж нашла холем мала ґрупа школярїв і зачали ся учіти русиньскый язык) суть добры предпоклады на то, абы ся там міг учіти, ці в матерьскых школах, або в основных школах материньскый язык Русинів, кодіфікованый іщі в роцї 1995.

    Не є ниякым таёмством, же якраз школьска сфера в рамках третёго народного оброджіня Русинів є тов сферов ужываня, котра ся розвивать лем барз слабо, мож повісти, же стаґнує. Ай зато, або може праві з той прічіны быв орґанізованый семінар на тему выучованя русиньского языка в школах, на котрім выступила авторка і коордінаторка проєкту Вечернї школы русиньского языка, соціолоґічка ПгДр. Люба Кралёва, ПгД. Окрім того, же в рамках своїх соціолоґічных бадань доспіла к неприязным выслїдкам, котры ведуть к поступній асімілації русиньского жытельства на Словакії, не чекаючі на компетентных, сама ся пустила до рїшаня проблему аплікації материньского языка Русинів до школ, а то як єдина в дотеперїшнїй історії актівіт сполків і обчаньскых здружінь, котры ся в рамках културно-сполоченьского жывота міноріты Русинів актівізують. ОЗ Колысочка – Kolíska, котре Люба Кралёва очолює, як єдине обчаньске здружіня в новодобій історії Русинів на Словакії зачало од року 2013 орґанізовати выучованя русиньского языка і, як сьме ся могли на семінару дізнати, за штири рокы ся у вечернїх школах учіло 1 186 дїтей, школярїв і дорослых основы русиньского языка. Много, або мало? І на такы вопросы ся вела на семінару богата діскусія. Діскутовало ся передовшыткым о проблемах, якы стрїчають учітелькы русиньского языка, але ай самотну авторку проєкту. Міджі нима ай такый баналный проблем, же кідь хоче учітелька в просторах матерьской школкы вести з дїтми годину русиньской комунікації, мусить на самый перед коордінаторка проєкту заплатити наёмне за просторы, бо інакше директорка школкы выучованя  не дозволить. Іншы учітелькы мають проблем наплановати годину так, абы ся в єднім часї могла стрїтити ґрупа школярїв, котры ся приголосили на русиньскый язык з розлічных клас. Самособов, недостаток дідактічных помічників, або ай учебників таксамо не мотівує ани школярїв, ани учітелїв. Учітелї русиньского языка мусять быти досправды народныма будителями у своїх селах, містах і школах, ці матерьскых школках, абы дїтей мотівовати, родічів пересвідчіти і компетентных успокоїти тым, же односно выучованя русиньского языка не мають ниякы фінанчны пожадавкы при дїлїню сполочного фінанчного розрахунку, якый іде на кажду конкретну школу. Фінанції про учітелїв (доволиме сі твердити, же мінімалны і неадекватны роботї, яку учітелї одводять) забезпечує коордінаторка проєкту, котра але сама не знає ґарантовати, ці тзв. „одборна комісія“ про русиньску народностну меншыну при Урядї влады СР проєкт схвалить ай на далшый рік і, самособов, в якій сумі?

    Наперек тому, вечернї школы фунґують, і дають холем малу надїй на то, же поступно в тых школах, де ся проєкт реалізує, буде ся учіти русиньскый язык як предмет в рамках повинной школьской выукы. На то бы але мусили быти наставлены успокоюючі параметры в рамках школьской сістемы народностных школ. Учітелї русиньского языка ся будуть надїяти, же ся так стане в рамках приправлёваной новой Концепції выучованя русиньского языка і літературы на Словакії. В сучасности є на Словакії лем єдина народностна школа з языком выучованя русиньскым (причім далшы дві заникли), і даскілько школ з выучованём русиньского языка. Так вечернї школы, котры фунґують в рамках третёго сектора, суть холем счасти успокоюючов формов, котра як-так забезпечує, абы дїти своїх русиньскых предків могли спознати свій материньскый язык і в рамках нёго шыршый контекст жывота русиньской народностной меншыны на Словакії. Практіка вказала, же кідь ся русиньскый язык зачне учіти, інтерес родічів і їх дїтей хоць ай помалы, але зачінать поступно наростати (хоць суть ай припады, же даколи самы родічі одголосять свої дїти з годин русиньского языка про іншы, про них атрактівнїшы актівіты). Як сконштатовала у своїй презентації авторка проєкту вечернїх школ Люба Кралёва, прикладом наростаючого інтересу о русиньскый язык є місто Гуменне, де поступно, од року 2013 прибывать учітелїв, але і школ (враховано матерьскых школок), а в них клас русиньского языка.

    На семінару взяла участь і соціолінґвістка доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., котра підкреслила, же в рамках Европской харты поужываня мінорітных або реґіоналных языків Словацька републіка поєдны пункты той харты повнить недостаточно. Ту не обстоїть конштатованя, же „Русинам предці нихто не братить, абы учіли своє потомство материньскый язык, так што іщі хотять?“ Смутне є, же такый погляд высловив сам прислушник той народностной меншыны. Доц. Плїшкова в тім контекстї вказала главно на тот пункт з Харты, же не русиньскы родічі ся мають дожадовати выукы у своїм материньскім языку, але компетентны (старостове сел, директоры школ і т. д.) мають повинность інформовати родічів і школярїв о такій можности, іншпіровати їх, а не наспак, робити вшытко про то, або не робити ніч про то, абы выучованя русиньского языка зачало фунґовати. У своїй практіцї ся панї Люба Кралёва стрїтила лем з єдиным старостом – старостом села Баєрівцї, котрый ся сам анґажовав за выучованя русиньского языка у своїм селї.

    То є лем в назнаках вказаный комплекс проблемів коло орґанізованя выукы русиньского языка в школах. Видить ся, же школьскій проблематіцї ся буде треба веновати інтензівнїше і в рамках семінарів карпаторусиністікы.

    Подля штруктуры семінарів суть на ёго кінцю представлены найновшы публікації з области карпаторусиністікы. Од фебруара, коли быв послїднїй семінар вышла лем єдна нова публікація. Представив єй докторанд ІРЯК Мґр. Міхал Павліч, котрый ся у своїй дізертації замірює якраз на народнобудительску проблематіку у творах красной літературы, выданых по роцї 1989. Автором нововыданой публікації є Миколай Ксеняк і єй назва є – Резонанції на книжкы і подїї.

    Віриме, же 41. семінар карпаторусиністікы быв про вшыткых, што на нїм взяли участь інтересный, може ай іншпіратівный, бо стрїча учітелїв русиньского языка з розлічных реґіонів не бывать часто. Многы з них ся на семінару відїли по першый раз. Мы їм до далшой роботы жычіме много сил, оптімізму і штонайвеце школярїв, з котрыма ся будуть стрїчати на годинах русиньского языка і літературы. Быв бы то наш сполочный успіх і успіх цїлого русиньского народно-обродительского руху в новодобій історії Русинів.

ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД.,

Центер языків і култур народностных меншын –

Інштітут русиньского языка і културы ПУ.