28. научный семінар карпаторусиністікы

Інштітут русиньского языка на Пряшівскій універзітї 5. новембра зорґанізовав уже 28. научный семінар карпаторуисністікы.

З нагоды 70-го выроча од скінчіня другой світовой войны ся лекціов першого семінара, в тім академічнім роцї, стала тема Карпато-дукляньска операція і єй місце в новодобій історії, з яков выступив історік і довгорічный директор Дукляньского музея (од року 1990 Воєньского музея) у Свіднику, ПаедДр. Осиф Родак.

Научный семінар одкрыла ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., яка привитала участників і представила реферуючого.

ПаедДр. Oсиф Родак є одборником на войновы рокы 1939 – 1945  і повойнового жывота на выходї Словакії. Актівно партіціповав на збераню експонатів і будованю Дукляньского музея. Дотеперь є актівным в громаджіню артефактів і документів періоду ІІ. світовой войны з нашого реґіона. Має за собов богату публікачну одборну роботу. Одборно посуджовав дакілько публікацій, быв членом одборных історічных комісій, а як автор, ці сполуавтор партіціповав на орґанізованю многых выставок і експозіцій. Є носителём десяток домашнїх і загранічных вызнаменань.

Свою лекцію ПаедДр. Родак зачав особныма скушеностями, споминками і зажытками, якы спроваджали ёго дотеперїшнїй професійный жывот. По вступных словах приступив к приправленій лекції і підкреслив, же ся не кладе адекватна увага на Карпато-дукляньску операцію,  а в першім рядї, же ниґде ся не признає, в якій  великій мірї брали Русины участь на даній операції, з якыма до того ішли амбіціями і якы резултаты то про них в конечнім дослїдку мало.  Многы інформації в лекції мав автор зозбераны од прямых участників боїв на Дуклї, што приближовало сітуацію не лем з історічного і фактоґрафічного боку, але і з погляду самого вояка. По лекції слїдовав простор на діскузію, якый не зістав невывжытый. Основна часть семінара была діскузіов закінчена.

В рамках семінара была і презентація найновшых выданых публікацій з карпаторусиністікы. Міджі іншыма то были і найновшы творы русиньскых писателїв Штефана Смолея – Афорізмы, і нашого байкаря Осифа Кудзея – Bajkomat. Окремы публікації, уж традічно представив Мґр. Валерій Падяк, к. н.

Мґр. Зденка Цітрякова